Monastetiq: еволюція звуку та новий етап

05.08.2026

Проєкт Monastetiq давно переріс статус локального феномену і фігурує серед головних амбасадорів української електронної сцени у світі. Релізи на топових лейблах та підтримка від титанів глобального діджеїнгу — від Carl Cox, Tiësto та David Guetta до Maceo Plex — це результат 8 років існування проєкту та 15 років безперервної студійної роботи Антона над фірмовим звучанням.

За ці роки Monastetiq сформував власну впізнавану естетику на стику Melodic Techno, Progressive House та Indie Dance. Сьогодні Антон (засновник та ідейний натхненник проєкту) відкриває нову сторінку: підсумовує великий 15-річний бекграунд у саундпродакшні та готує до запуску власний лейбл.

Ми поспілкувалися з Антоном про тонкощі студійної роботи, минулий музичний досвід, експерименти з живим оркестром, особистий фідбек від світових легенд та плани на новий етап у кар'єрі.

— Ти спочатку заявив про себе як саундпродюсер, а вже потім став за діджейський пульт. Яка з цих діяльностей є для тебе більш фундаментальною?

— Так, я почав писати музику влітку 2011 року, коли мені було 13 років. Вже тоді розумів, що фундаментом має бути саме саундпродакшн, а діджеїнг — його логічним продовженням. З того часу моє бачення не змінилося.
Останні роки намагаюся знаходити баланс між написанням музики та діджеїнгом, адже для мене ці два напрями нерозривно пов'язані й органічно доповнюють один одного.

— До Monastetiq у тебе був інший музичний проєкт. Розкажи про цей бекграунд: з чого все починалося та як той досвід трансформувався у звучання, яке ми чуємо сьогодні?

— Першим моїм проєктом був Tony Core. Це був проєкт школяра, який встановив собі FL Studio і після уроків годинами писав музику, надихаючись Swedish House Mafia, Skrillex, Madeon та Wolfgang Gartner.
Тоді основними стилями для мене були Electro House (Complextro), Dubstep та Progressive House (EDM). Вже тоді мої треки почали отримувати першу підтримку від команди Beatport і потрапляти до їхніх кураторських чартів.

Це були часи, коли індустрія саундпродакшну виглядала зовсім інакше. Тоді не було такої кількості семпл-паків, пресетів, VST-плагінів і туторіалів, як сьогодні. Майже всі працювали з семплами Vengeance, а серед основних синтезаторів були Sylenth1, Nexus2 та Massive.

Саме той період дав мені найголовніше — розуміння саунд-дизайну, аранжування, роботи зі звуком і леєрингу, що значною мірою допомогло сформувати звучання Monastetiq. Багато прийомів і підходів, які я використовував тоді, залишаються актуальними й сьогодні та органічно інтегрувалися в жанри Melodic Techno та Indie Dance.
З першими треками Tony Core можна ознайомитися на Beatport і стримінгових платформах.

— 15 років у саундпродакшні — це солідний маркер зрілості. Якби ти міг повернути час назад, від яких помилок чи ілюзій ти б застеріг себе на початку цього шляху?

— Найбільша помилка, якої я припустився через кілька років після початку шляху, — це перфекціонізм. Я настільки прагнув досягти ідеального звучання, що в якийсь момент почав втрачати найважливіше — творчість та ідеї.

Між Tony Core і Monastetiq був майже трирічний період, коли я не випустив жодного треку. Мені здавалося, що мій саунд недостатньо якісний, тому я постійно намагався підігнати його під референси, проводив години за аналізаторами й нескінченними порівняннями. У результаті просто загнав себе в творчий глухий кут. Перфекціонізм — це добре, але лише в розумних межах.

І ще я дав би собі одну пораду — ніколи не видаляти старі демки. Хороший приклад — трек «Dnipro». Перше демо з'явилося ще у 2021 році, і тоді це була лише проста мелодія на Juno V від Arturia. Пам'ятаю, як надихався одним із перших відео Anyma в Instagram, де він показував свої треки, працюючи на терасі серед аналогових синтезаторів, одним із яких був Roland Juno-60.
Лише через кілька років ця ідея перетворилася на повноцінний трек, який вийшов у 2024 році.

Тому зараз регулярно повертаюся до старих проєктів. У них часто можна знайти цікаву мелодію, пресет, channel strip або просто ідеї, які отримують нове життя в нових треках.
Висновок простий: іноді потрібно дати своїй музиці другий або навіть третій шанс. І найголовніше — вірити в те, що ти робиш.

— Треки Monastetiq грає вражаючий список світових артистів. Який фідбек чи оцінка від колег по цеху стали для тебе найбільш емоційними та мотивуючими?

— Кожна підтримка дуже важлива, незалежно від того, чи це слухач, локальний артист, чи світова зірка. Вона додає наснаги рухатися далі.

Особливо хочу відзначити підтримку від Miss Monique та Korolova. Дівчата неодноразово грали треки у своїх сетах, і це завжди мало відчутний ефект. Після таких сапортів помітно зростали прослуховування на Spotify та YouTube, а музика знаходила нову аудиторію.
У Spotify for Artists я часто бачу сотні фанатських плейлистів, автори яких уважно стежать за тим, що грають Miss Monique та Korolova. І кожного разу дуже приємно бачити, що серед цих треків є й Monastetiq.

Якщо говорити про найбажаніший саппорт, то, мабуть, це Axwell, Steve Angello та Sebastian Ingrosso. Дуже сподіваюся, що одного дня мої треки, до створення яких я доклав руку, прозвучать і в їхніх сетах.

— Ти підійшов до запуску власного лейблу. Яка його головна концепція та назва?

— Лейбл називається GLUCOSE5.7.
Основний фокус — баланс між Indie Dance та Melodic Techno. Саме на перетині цих двох жанрів я бачу його звучання й подальший розвиток.

Ідея створити власний лейбл з'явилася ще близько півтора року тому. За цей час я набув досвіду й знань, співпрацюючи з міжнародними лейблами, які вже давно закріпилися на музичному ринку. Багато аналізував їхню роботу, сильні та слабкі сторони. У певний момент зрозумів, що настав час переходити на новий етап: брати більше відповідальності за випуск власної музики, будувати все так, як я це бачу, та менше залежати від сторонніх рішень.

Щодо назви — GLUCOSE5.7 має для мене особисте значення. Вона супроводжує мене вже п'ять років, але нехай її повна історія поки що залишиться невеликою загадкою :)
До того ж уже був трек Monastetiq — «Glucose» у жанрі Indie Dance, який свого часу досяг #5 у чарті Top 100 Beatport. Це також стало одним із аргументів на користь саме такої назви.

"Glucose in your veins. Bass in your brain"

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений GLUCOSE5.7 // Music Label (@glucose57.label)

— Це буде майданчик виключно для сольних релізів Monastetiq чи ти плануєш будувати навколо лейблу власну спільноту артистів?

— Спочатку планував, що приблизно 90% каталогу складатимуть релізи Monastetiq. Але ще до офіційного запуску побачив щирий інтерес з боку колег, тому вирішив не обмежуватися лише власною музикою.

GLUCOSE5.7 буде відкритим і для інших артистів. Хочеться зібрати навколо лейблу ком'юніті однодумців, які створюють цікаву, самобутню й нешаблонну музику.
Тому, якщо відчуваєте, що ваше звучання близьке до концепції GLUCOSE5.7 — надсилайте демо на glucose57.demos@gmail.com.

— Експерименти з живим оркестром — це завжди виклик для електронного артиста. Що тобі дав цей досвід у плані переосмислення власної музики і чи плануєш ти повертатися до таких масштабних live-форматів?

— Виступи з оркестром стали для мене дуже цінним досвідом. Загалом їх було два: дебютний виступ дуетом в Одеській філармонії влітку 2024 року та сольний виступ у київському ангарі НАУ у квітні 2026-го. Для другого виступу ми збільшили склад оркестру, додали нові інструменти й зробили програму ще масштабнішою.

Окремо хочу відзначити співпрацю з музикантами та диригентом Володимиром Диким. Це людина з неймовірною харизмою. Під час виступу саме диригент стає центром уваги й заряджає енергією весь оркестр і публіку. Працювати з ним було справжнім задоволенням. Він — легенда!

Попри цей позитивний досвід, поки що не планую повертатися до оркестрових виступів. Зараз хочеться більше зосередитися на студійній роботі, розвитку лейблу та DJ-сетах.
Річ у тім, що DJ-сети приносять мені більше свободи та задоволення. Я майже завжди вирішую лише за 10 хвилин до початку, з якого треку почати, а фінальний трек обираю вже під час самого виступу. Усе залежить від локації, публіки, атмосфери й часу. Це повна імпровізація.

З оркестром усе працює зовсім інакше. Там немає місця спонтанним рішенням чи імпровізації, кожен музикант має бути частиною одного великого механізму. Можливо, одного дня мені знову захочеться повернутися до цього формату, але вже з абсолютно новою програмою, новим треклистом і новим баченням.
Також сподіваюся, що до кінця літа встигну змонтувати й показати повне відео виступу з оркестром у НАУ.

— Яких релізів та проєктів від Monastetiq чекати слухачам KISS FM найближчим часом?

— Перша прем'єра — це дебютний реліз на моєму лейблі GLUCOSE5.7.
7 серпня виходить трек «Playa Rider» — Indie Dance колаборація з вокалісткою з Токіо RHYME.
RHYME має дуже сильний бекграунд: її спільний трек із Yellow Claw «Crush» набрав понад 30 мільйонів прослуховувань на Spotify та став одним із саундтреків до голлівудського фільму «Babygirl» («Хороша погана дівчинка»).

Також дуже чекаю на реліз Hidden Gem & Pongo — «Mindgame» (Monastetiq Remix). Я вже показував цей ремікс у студії KISS FM і розповідав, як він створювався у Logic Pro. Він дуже добре працює на танцполі, тому з нетерпінням чекаю моменту, коли його почує ширша аудиторія. Реліз запланований наприкінці 2026 року на німецькому лейблі Einmusika.

Крім того, зараз працюю над новими емоційними Melodic Techno треками.

Хочу запросити всіх на свій birthday set 8 серпня у київські Kureni. Буду радий побачити вас там!