Від нелегальних рейвів до фешн-шоу: Lecomte de Brégeot.

Твій приїзд до України — це потужний жест підтримки. Окрім музики, що для тебе особисто означає цей виступ у такий складний час?

Безумовно, за цим шоу стоїть набагато більше, ніж просто музика. Насамперед хочу подякувати ком'юніті TANØK, Євгену та всій команді — вони доклали неймовірних зусиль, щоб цей виступ відбувся. Їхнє прагнення подарувати людям трохи щастя та вдихнути життя у цей складний час — це надзвичайно сильний меседж. Я щиро радий приїхати та допомогти. В Україні одна з моїх найбільших аудиторій, і ми намагалися організувати виступ протягом останніх чотирьох років. Нарешті нам це вдалося. Я щасливий бути тут, продемонструвати свою підтримку та розділити цей момент з українцями.

Слухачам KISS FM UKRAINE ти в першу чергу знайомий треком "Paris 1985". Проте, уяви ситуацію: тобі треба розповісти про себе без слів, лише музикою. Який твій трек найкраще розкриває тебе як людину?

Важко обрати лише одну роботу, адже кожен трек — це відображення конкретного періоду мого життя, різних емоцій та ситуацій. Але якби довелося зупинитися на чомусь одному, я б обрав свій ремікс на «Fade to Grey». Це одна з моїх улюблених пісень з дитинства, я пам’ятаю, як слухав цей вініл у дідуся вдома. Отримати пропозицію створити ремікс на таку легендарну річ було справжнім потрясінням. У цьому треку зійшлося все, що я люблю: естетика 80-х, ностальгія, драйв, поєднання електроніки та класичних елементів.

Ти — дитина рейвів кінця 90-х, коли електроніка була маніфестом свободи. Чи не здається тобі, що сьогодні вона втратила свій бунтарський статус і перетворилася на чисту комерцію?

За останні два десятиліття індустрія сильно змінилася. Електронна сцена сьогодні — це про те, куди ви йдете і з ким. Звісно, є масштабні фестивалі, які не мають нічого спільного з ідеологією рейву — це чиста комерція. Але водночас залишаються люди, які роблять івенти з особливим баченням, відстоюючи благородні цілі та правильні цінності. Такі організатори готові боротися не лише за прибуток, а й за музику та ідею. Тому все залежить від вашого вибору.

І якщо бути відвертим: ти сам досі відчуваєш себе бунтарем, чи вже став частиною великої індустрії?

Можливо, у підлітковому віці мій протест виражався інакше і сильніше. Зараз я став спокійнішим, але моя емоційність нікуди не зникла. Я так само гостро реагую на несправедливість. Моя особистість залишилася незмінною — я досі прихильник підходу "DIY" (do it yourself) у роботі та кар’єрі. Так, сьогодні я співпрацюю з великими фешн-брендами та Universal Music Publishing, але при цьому я керую власним незалежним лейблом і вся моя команда — це "інді"-спільнота. Кар'єра пішла вперед, але внутрішньо я не змінився.

Як до професіонала з величезним досвідом: яке явище в сучасному музичному світі тебе відверто бісить?

Буду чесним і, можливо, трохи снобом. Я виріс на шоу таких гуртів, як Chemical Brothers чи The Prodigy. Я був зачарований їхньою майстерністю, і саме це досі змушує мене працювати над собою щодня. Раніше діджеїнг вимагав серйозної підготовки: купівлі дорогого обладнання, тренування слуху та рук для гри на вінілі. Ти не міг просто натиснути кнопку «sync». Сьогодні ж завдяки соцмережам багато хто просто хоче стати відомим. «Хочу бути моделлю, або діджеєм — це ж хайпово». Люди стають «артистами» з вівторка на середу. Коли я бачу слабкі технічні переходи, мені стає прикро за публіку, яка купила квитки й очікує справжнього перформансу. Я роблю свою справу і не витрачаю час на спостереження за іншими, але така реальність — це факт.

Як ти ставишся до музики, згенерованої ШІ? Чи не загубиться справжній артист в океані штучного контенту, де кількість перемагає якість?

Я роками виборював право створювати музику. Якщо завтра я сяду в студії й ШІ зробить щось за мене, я стану непотрібним. Я не проти прогресу в цілому — впевнений, ШІ принесе багато користі науці чи медицині, це не «чорне або біле». Але в творчості це вбиває людський потенціал. ШІ знищить робочі місця і відучить людей робити речі самостійно. Це вже впливає на стрімінги та всю індустрію. Тому в моїй студії — ані вчора, ані сьогодні, ані завтра — штучному інтелекту місця не буде.

7-го лютого ти виступаєш у “місті Лева” — які у тебе очікування від цієї дати?

Я у передчутті! На мій виступ у Львові вже повний солд-аут. Дуже чекаю на зустріч із українською публікою, хочу подарувати вам справжні приємні емоції та підтримати кожного своєю музикою, як тільки можу.

Які слова ти б хотів залишити нашим слухачам наприкінці інтерв'ю?

Як європеєць, я хочу сказати: ми спостерігаємо за вами й думаємо про вас. Ми молимося за те, щоб для вас настали кращі часи, адже ви на це справді заслуговуєте. Бережіть себе! Дякую KISS FM за запрошення!