Хмарне відеоспостереження: як працює і чи варто переходити

Традиційно відео з камер спостереження зберігається на локальних носіях, але все частіше вибирають альтернативу. Хмарне відеоспостереження через інтернет передає відеоматеріали на добре захищені віддалені сервери. Це надає безліч переваг, але є і недоліки. Щоб вирішити, чи варто переходити на хмарне спостереження, слід зважити всі «за» і «проти».

Компоненти хмарного відеоспостереження

Хмарне відеоспостереження представлене апаратним та програмним забезпеченням. Апаратна частина — це камера відеоспостереження та надійне інтернет-з'єднання для передачі відео в хмару.

Для роботи з хмарними технологіями підходять такі типи камер:

• IP-камери (мережеві) з прямим під’єднанням до інтернету та підтримкою потокової передачі відео в хмару.
• Wi-Fi-камери, які під’єднуються до хмари через домашню мережу Wi-Fi.
• Камери з підтримкою хмари, розроблені спеціально під певні хмарні сервіси.
• Смарткамери (з AI), інтегровані з розумним будинком та іншими IoT-пристроями.

Програмне забезпечення:

• Система керування відео (VMS) — мозок системи відеоспостереження. Вона отримує потоки відео, керує записами у хмарному сховищі, забезпечує доступ до перегляду записів та прямої трансляції, а також може пропонувати додаткові смартфункції.
• Хмарне сховище — захищені сервери від постачальника хмарних послуг для зберігання відеозаписів.
• Мобільний додаток або вебінтерфейс для віддаленого доступу. Дає змогу переглядати прямі трансляції, записи, змінювати налаштування та отримувати оповіщення на смартфон, планшет чи комп'ютер з будь-якої точки світу, де є інтернет.
• Заходи безпеки. Надійні заходи (шифрування, контроль доступу), які застосовує постачальник хмарних послуг для захисту відео.

Як працює хмарне відеоспостереження

Камери безпеки встановлюють у стратегічних місцях, під’єднують до інтернету. Для безперебійної передачі відео необхідно, щоб з’єднання було стабільним. За допомогою мобільного додатку або вебінтерфейсу налаштовують камери. Мобільний додаток та вебінтерфейс дають змогу переглядати відео в реальному часі будь-де. Камери здійснюють запис безперервно або активуються відповідно заданого розкладу або спрацьовують на рух. Записане відео камери безпечно передають інтернетом на сервери хмарного зберігання.

Постачальник хмарних послуг зберігає відео на захищених серверах. Для запобігання втраті даних використовуються надмірність, тобто зберігання кількох копій на різних серверах. Дані шифрують з використанням надійних алгоритмів шифрування під час зберігання у хмарі та під час транзиту. Як наслідок, навіть якщо зловмисникам вдасться перехопити відео, вони не зможуть його використати.

Натомість ви отримуєте доступ до записів, завантаження окремих кадрів або фрагментів відео для аналізу, налаштування параметрів зберігання, керування доступом користувачів, отримання оповіщення про запрограмовані події: рух, розпізнавання облич тощо.

Чи варто переходити?

Порівняння хмарного та локального сховища (NVR):

• Контроль даних: NVR — повний контроль, хмара — сервери належать іншій стороні.
• Об'єм: NVR — обмежений місткістю сховища, хмара — за потреби легко збільшити сховище.
• Безпека: NVR — мережа захищена й менш схильна до злому, хмара — доводиться покладатися на заходи безпеки хмарного провайдера.
• Витрати: NVR — витрати на купівлю обладнання та пристрої для зберігання даних, хмара — абонентська плата за сховище.
• Надійність: NVR — у разі несправності відеоматеріал може бути втрачено, хмара — надмірність захищає матеріал від збоїв обладнання.
• Доступ: NVR — можливий без інтернету, хмара — потрібне з’єднання з інтернетом.

Головними перевагами хмарної системи, яких немає у локального сховища, є створення резервної копії, відсутність обмеження доступу та проактивність: отримання миттєвих повідомлень для швидкої реакції на події або збій запису.

Отже, на підставі цієї інформації ви можете прийняти зважене рішення про те, чи варто у вашому випадку переходити на хмарне відеоспостереження.

Інформація розміщена на правах реклами