Від клубів Луганська до лайнапів із Джеффом Міллзом: велике інтерв'ю з Дар'єю Колосовою

Вона підкорила найвибагливіші танцполи планети, а її ім'я на світових афішах — це 100% знак якості та безкомпромісного звуку. Після тривалої перерви вона нарешті повернулася на Батьківщину.
У нашому ефірі — топдіджейка, яка знає все про шлях від комерційних клубів до вищої ліги світового техно. Зустрічайте в гостях на Kiss FM — Дар'я Колосова!

Якщо озирнутися назад: як починалася твоя кар'єра з самого низу і що було найважчим під час переформатування?

Дар'я Колосова: Найважчою була невпевненість у тому, як мене сприймуть. Я замахнулася на кардинальні зміни: від дуже комерційної музики до глибокого андеграунду. Розуміла, що це ризик і багато хто не зрозуміє. Але я просто дуже любила цю музику. Коли я жила в Луганську, де не було жодної андеграундної сцени, я й подумати не могла, що колись гратиму в одному лайнапі з Джеффом Міллзом чи Кевіном Сандерсоном. Але ось ми тут. (Вказує на студійний монітор, на якому йде транслюється відео Daria Kolosova | Boiler Room Festival Berlin)

Скажи чесно, тобі не набридли хлопці та дівчата топлес, які постійно потіють навколо тебе на бекстейджі?

Дар'я Колосова: Ні, це абсолютно нормально для техно-культури. Хлопці - топлес. Дівчата - топлес! Навколо дуже спекотно, усі танцюють. Техно-вечірка — це про сміливість, свободу та дослідження себе без жодних упереджень.

У довоєнні часи в клубній культурі існувало жорстке розділення на андеграунд та комерцію. Діджеїв, які починали з комерційних клубів, часто таврували за «нетрушність». При цьому ти стала ідеальним прикладом того, як успішно перезапустити бренд з “комерції” в техно. Чи зустрічаєш ти досі хейтерів, які дорікають тобі за «неправильний старт»?

Дар'я Колосова: Ой, дуже рідко. Зараз я частіше стикаюся з іншим стереотипом — ніби діджинг це взагалі «не жіноча справа». Досі є люди, які вважають, що жінки грають записані заздалегідь сети, що все це фейк і ми просто моделі, які не вміють зводити треки. З такою стигматизацією я справді іноді стикаюся. Але моя робота і виступи говорять самі за себе. І, як бачите, граю я досі непогано (сміється).

У твоїх сетах і сьогодні можна почути класику року. Це бекграунд з минулого? Правда, що ти колись співала в рок-гурті?

Дар'я Колосова: О, ви все знаєте! (сміється) Так, було й таке. Я взагалі донька рок-музиканта. Мій батько грав у рок-гурті, а за часів своєї молодості був ще й діджеєм. Тому я росла і на електронній музиці на кшталт The Prodigy, The Chemical Brothers, Future Sound of London, і на важкому році. Це коріння завжди зі мною. Наприклад, у своїх останніх сетах я часто граю ремікс на The Prodigy.

Уяви, що ти маєш можливість привезти будь-якого світового артиста на локальну вечірку в Україну просто зараз. Хто б це був?

Дар'я Колосова: Boards of Canada. Це культовий електронний IDM-гурт. Вони випустили альбом вперше за 13 років, і для мене це справжнє потрясіння. Сьогодні, у світі соцмереж та TikTok, музика стала дуже схожою і швидко забувається — буквально за тиждень. А їхній новий реліз — це щось унікальне, що не схоже ні на що інше, навіть на їхні попередні роботи. Я слухаю його нон-стоп. Зважаючи на те, що вони взагалі не виступають наживо десь із 1990-х років, почути їх наживо було б мрією.

Що ти вважаєш своєю найбільшою жертвою заради того статусу та визнання, яке маєш сьогодні?

Дар'я Колосова: По-перше, здоров'я. Через постійний брак сну та неможливість нормально відновитися я останнім часом часто замислююся, як це вплине на мій організм через 10–20 років. Сон критично важливий для відновлення. По-друге — приватне життя. Я дуже рідко бачуся з друзями та сім'єю, хоча мені б хотілося проводити з ними набагато більше часу. Оскільки я граю щовихідних, це і є моя ціна успіху.

Ти вже встигла відчути шалений контраст між європейським ритмом життя та нашими тривожними реаліями з сиренами й обстрілами? Як почуваєшся в Україні?

Дар'я Колосова: Відверто, все здається сюрреалістичним. З одного боку — ніби нікуди й не виїжджала, з іншого — минуло стільки часу. Я ходжу вулицями, усе ніби як чотири роки тому, але водночас бачу зруйновану обстрілом будівлю. Це миттєво повертає в реальність, до якої я ще не звикла.

Очевидно, що за ці роки змінилося абсолютно все. Як трансформувалася твоя особиста місія як культурної представниці України за кордоном?

Дар'я Колосова: У світі зараз дуже багато конфліктів, тому фокус міжнародної уваги постійно зміщується. Моя місія — нагадувати людям, що Україна існує, що в нас триває війна.

Що б ти побажала слухачам Kiss FM та всім українцям, які залишаються вдома в цей складний час?

Дар'я Колосова: Я бажаю всім нам внутрішнього спокою, витримки та якомога швидшого миру.